Ехокардіографія — це ультразвукове дослідження серця, яке дозволяє в режимі реального часу візуалізувати анатомічну будову, функціональний стан камер серця, клапанного апарату, перикарда та великих судин. Метод дозволяє оцінити морфологічні та гемодинамічні параметри серцевої діяльності.
Можливості та діагностична цінність
Ехокардіографія дає змогу:
- вимірювати розміри та об’єм камер серця;
- оцінювати скоротливу здатність міокарда (фракцію викиду, локальну скоротливість);
- діагностувати вади серця (вроджені та набуті);
- визначати функціональний стан серцевих клапанів (регургітація, стеноз);
- виявляти патології перикарда (випіт, перикардит);
- оцінювати тиск у легеневій артерії;
- виявляти внутрішньосерцеві тромби, пухлини, вегетації.
Основні показання до проведення
- підвищений артеріальний тиск (гіпертонія);
- болі в області серця, тиск або дискомфорт у грудях;
- задишка при фізичному навантаженні або в спокої;
- порушення серцевого ритму (прискорене, уповільнене чи нерегулярне серцебиття);
- підозра на вади серця (вроджені чи набуті);
- набряки на ногах, загальна слабкість, ознаки серцевої недостатності;
- контроль після перенесеного інфаркту або запалення серцевого м’яза (міокардиту);
- спостереження після операцій на серці або заміни клапанів;
- планове обстеження для осіб із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (цукровий діабет, ожиріння, спадковість тощо).
Підготовка до дослідження
Для трансторакальної ехокардіографії: спеціальної підготовки не потрібно.